Мутації локусу AZF

Тяжкі форми чоловічого безпліддя є зумовленими генетичними факторами у 30-50% всіх випадків. Основними причинами захворювання є порушення структури та кількості сперматозоїдів, що впливають на їх рухливість та здатність до запліднення. 

Частою причиною безпліддя у чоловіків є мікроделеції довгого плеча хромосоми Y, що можуть бути виявлені тільки при проведенні молекулярно-генетичного дослідження (ДНК-діагностика). Термін «мікроделеція хромосоми Y» означає відсутність локусу AZF (фактора азооспермії, azoospermia factor) або його субрегіонів (AZFa, AZFb, AZFc), що зумовлює порушення сперматогенезу різного ступеня в залежності від розміру та локалізації делеції . Виявлення мікроделецій хромосоми Y дає можливість встановити генетичну причину порушень сперматогенезу та уникнути необгрунтованого лікування безпліддя у чоловіків.

Показаннями для проведення молекулярно-генетичного скринінгу AZF–делецій є азооспермія (відсутність сперматозоїдів у спермі) та тяжка олігозооспермія (< 5 млн сперматозоїдів в 1 мл еякуляту).

Субрегіон AZFа містить три гени – USP9Y, DBY, UTY. Гени USP9Yта  DBY представлені в одиничній копії. Делеція гена UTY не позначається на чоловічій репродуктивній функції, в той час як відсутність одного з двох інших генів (USP9Y або DBY) призводить до тяжкого порушення сперматогенезу, особливо у разі мутації чи делеції обидвох генів. У чоловіків з делецією сублокусу AZFа при гістологічному дослідженні в сім’яних канальцях виявляють тільки клітини Сертолі (соматичні клітини в звивистих канальцях сім’яників), сперматозоїди в еякуляті відсутні.

У субрегіоні AZFb картовано два гени – E1F1AY та RBMY.  Делеції AZFb виявляють у чоловіків з азооспермією, що спричинена затримкою дозрівання сперматозоїдів в процесі сперматогенезу.

Субрегіон AZFс є найбільш вивченим з усіх локусів AZF хромосоми Y. У близько 12% чоловіків з азооспермією та у 6% – з тяжкою формою олігозооспермії виявляють делецію цього субрегіону. Для чоловіків з делецією AZFс характерний широкий спектр порушень репродуктивної функції – від олігозооспермії (патологія, при якій кількість сперматозоїдів менша за норму в 20 млн. сперматозоїдів) до азооспермії (повна відсутність сперматозоїдів).

Читайте також: Чоловіче безпліддя: причини, симптоми, лікування.

Сьогодні чоловіки зі зменшеним числом сперматозоїдів мають шанс батьківства завдяки таким технологіям як:

• Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ).
• Внутрішньоцитоплазматична ін’єкція сперматозоїдів (Intra Cytoplasmic Sperm Injection, ICSI).
• Отримання сперматозоїдів з придатка яєчка (Мiсrosurgical Epididymal Sperm Aspiration, MESA).
• Отримання сперматозоїдів з тканини яєчка (Testicular Sperm Extraction, TESE) у випадку азооспермії.

Проте у безплідних чоловіків в сперматозоїдах частіше виявляються генетичні зміни чи пошкодження ДНК, що підвищує ризик передачі генетичної патології наступному поколінню. 

Доступні у даний час методи дають змогу встановити генетичну основу безпліддя та визначити ризик можливої передачі спадкової патології для конкретної подружньої пари. 

Для подружніх пар, в яких чоловіки страждають на тяжку форму олігозооспермії, єдиним ефективним методом для настання вагітності є ICSI, а для пацієнтів з азооспермією – ICSI у поєднанні з методиками ТЕSЕ/МЕSА з метою отримання сперматозоїдів. Делеції AZFа та AZFb субрегіонів асоційовані з неможливістю отримання зрілих сперматозоїдів в результаті мікрохірургічної біопсії яєчка або його придатку. Натомість у пацієнтів з делеціями AZFс приблизно у 71% випадках вдається отримати статеві клітини та провести ДРТ для настання вагітності. Завдяки застосуванню сучасних методів ДРТ чоловіки з делецією хромосоми Y можуть мати дітей. Однак слід відмітити наявність у таких пацієнтів ризику передачі даної делеції хромосоми Y синам зі 100% вірогідністю.

Таким чином, всім пацієнтам з азоо- або олігозооспермією тяжкого ступеня, а також чоловікам з подружніх пар, які планують проведення ЕКЗ або ІCSІ, є обов’язковим проведення цитогенетичного дослідження та ДНК-діагностики на наявність мікроделецій хромосоми Y.