Найнебезпечніші захворювання свиней: симптоми та діагностика

Африканська чума свиней (АЧС). Інфекційне вірусне геморагічне захворювання. Вірус стійко зберігається у навколишньому середовищі, у продуктах харчування без температурної обробки, субпродуктах. Для людини вірус АЧС є безпечним. А от для свиней – дуже. Від вірусу немає вакцини, і всі тварини, у яких лабораторно підтверджено наявність АЧС у крові, забиваються та спалюються. Біокор Текнолоджі пропонує набір діагностичний «Biocore® ВАЧС» для виявлення ДНК вірусу африканської чуми свиней методом ПЛР у реальному часі

Симптоми АЧС: висока температура (40–42 °С) протягом 48 годин після зараження, після падіння температури – крововиливи на шкірі та внутрішніх органах, відмова від корму, діарея, посиніння/почервоніння шкірних покровів локально, судоми, з рота виділення з домішкою крові. Смертність – 100% від серцево-легеневої недостатності. Нових свиней після такого захворювання можна заводити лише через рік.

Класична чума свиней (КЧС): висококонтагіозне інфекційне захворювання, що протікає у надгострій, гострій, хронічній та безсимптомній формах. Смертність становить 80-100%. Захворювання провокує розвиток крупозного запалення легень, крупозно-дифтеритичних запальних процесів у кишківнику, геморагічного діатезу тощо. Серед усіх хвороб свиней, чума є мало не лідером у заподіянні збитків свинарству. Збудником хвороби є тогавірус. Після потрапляння в організм вірус чуми у свиней накопичується в основному в лімфі, кістковому мозку, печінці та судинах. Стіни органів та судин стають тоншими, що в результаті призводить до крововиливів, виникають запальні процеси, нерідко виникає некроз тканин. Для людини та інших тварин КЧС небезпеки не становить, проте люди можуть бути переносниками інфекції. Симптоми КЧС: КЧС та АЧС викликають схожі симптоми, проте при КЧС на останній стадії захворювання тварини сильно втрачають у вазі. Особливо небезпечна хвороба для молодих особин. Всіх клінічно хворих та підозрілих на захворювання тварин негайно забивають. Для попередження КЧС проводять вакцинацію тварин щорічно.

Грип: респіраторне захворювання свиней, яке викликається вірусом грипу А та періодично провокує спалахи захворювання у тварин. Віруси свинячого грипу призводять до високих рівнів захворюваності за досить низької смертності серед свиней. У зоні ризику поросята від 0 до 1 місяця. Передається вірус повітряно-краплинним шляхом. Симптоми грипу: висока температура, утруднене дихання, синюшність хвоста, вух, кінцівок, виділення з п’ятачка, млявість, кон’юнктивіт. Грип небезпечний своїми ускладненнями: пневмонією, менінгітом, артритом. При невчасно розпочатому лікуванні ризик загибелі тварин від ускладнень може сягати 60%. Випадки зараження людини від свиней, як правило, поодинокі, і подальша передача вірусу від людини до людини не спостерігається. Однак, як тільки такий вірус набуває здатності передаватися від людини до людини, вона здатна викликати пандемію, що й сталося в 2009 році.

Екзантема везикулярна (ВЕЗ). Хвороба з гострим перебігом, що характеризується лихоманкою та утворенням везикул на п’ятачку, язику, слизовій оболонці ротової порожнини, кінцівках та молочних залозах. Джерелом збудника везикулярного висипу свиней служать хворі тварини, а також вірусоносії. Захворювання легко передається при контакті свиней із джерелом збудника інфекції. Воротами для вірусу є органи травлення та дихання. Хворіють свині різного віку та порід. Захворювання зустрічається будь-якої пори року, летальність становить у середньому 5-10%. Частіше гинуть поросята-сосуни. Збудником ВЕЗ є вірус, із сімейства каліцівірусів, роду везивіруси. Симптоми ВЕЗ: висипи, спочатку на слизових, потім на віночку і міжпальцевому просторі (шкірний висип), підвищення температури тіла, відмова від корму, виснаження. Враження кінцівок обумовлює кульгавість, в деяких тварин можливе падіння рогового черевика. У поросних свиноматок можуть спостерігатися аборти.

Пастерельоз. Збудник – бактерія пастерела. Часто хвороба виникає за неналежних санітарних умов. В організм тварини бактерія потрапляє з їжею, водою, при диханні та через шкіру. Симптоми пастерельозу: залежать від перебігу захворювання: надгострого, гострого, підгострого та хронічного. У свиней температура тіла підвищується до 41,0 ° С і вище, частішає пульс і дихання, спостерігаються набряки в міжщелепній ділянці, ціаноз шкіри вух, живота. При підгострому перебігу відзначаються симптоми фібринозної плевропневмонії, при хронічному – схуднення, кашель, набрякання суглобів. Для пастерельозу свиней характерна весняно-осіння сезонність та стаціонарність, летальність від 10 до 75% та вище.

Сказ свиней – гостре вірусне захворювання з важким ураженням нервової системи, що закінчується, як правило, летально. Хворіють сільськогосподарські, домашні та дикі тварини (особливо молодняк). Дане захворювання свиней є небезпечним для людини. Невиліковне захворювання. Симптоми сказу: прояв агресії та занепокоєння, тварина реве, посилено виділяється слина. Вакцинація надійно знижує ризик зараження сказом.

Хвороба Ауески (псевдо-сказ). Збудником є герпесвірус свиней 1 типу. Випадки інфікування з найбільшою смертністю спостерігаються серед підсосних поросят, народжених від вразливих свиноматок. Смертність серед дорослих свиней може сягати 2%, проте зазвичай втрат немає. Симптоми хвороби Ауески: утруднення дихання, підвищена температура тіла, збільшене слиновиділення, відсутність апетиту, блювання, діарея, тремтіння та пригнічення.

Гастроентерит вірусний. Збудник – коронавірус. Вірусне захворювання, що характеризується запаленням слизової оболонки шлунку та тонкого відділу кишківника. Захворювання завдає свинарству великих економічних збитків. До вірусного гастроентериту сприйнятливі свині різного віку, але особливо чутливими є поросята-сосуни до 10-добового віку. Симптоми вірусного гастроентериту: діарея, блювання, дегідратація.

Ящур. Гостре інфекційне захворювання тварин, головним чином ВРХ, кіз і свиней, що проявляється лихоманкою та утворенням висипу у вигляді бульбашок (афт) на слизовій порожнині рота та на шкірі в області копит. Це захворювання свиней належить до найнебезпечніших, зокрема й для людини. Симптоми ящуру: ерозії, здуття на ногах, п’ятачку, молочних залозах, втрата апетиту, падіння на ноги, лихоманка, нариви на шкірних покровах, відкриті рани після бульбашок. Інфікований молодняк помирає у 80 – 100% випадків. У дорослих свиней смертність є нижчою. Вилікувати ящур можна. Але наслідки захворювання все одно тяжкі.

Ентеротоксемія. Вразливими до даного захворювання є поросята-відйомиші. Збудник захворювання – різновид кишкової палички. Вона потрапляє в організм поросят з неочищеним кормом та водою, розвивається при годівлі незбалансованим раціоном із дефіцитом вітамінів. Симптоми ентеротоксемії: різке підвищення температури до 41,0 ° С, розвиток паралічу та парезів, набряки повік та м’яких тканин, пронос, блювання, ціаноз п’ятачка. Летальність від ентеротоксемії – 100%. Лікування немає. Тому краще робити акцент на профілактику.

Рожа (бешиха)свиней. Небезпечне (в т.ч. для людини) бактеріальне захворювання. Вразливими є лише найменші особини (від трьох місяців до року). Бактерії цього захворювання неймовірно стійкі. Збудник захворювання зберігає активність у гної, сечі, стічних водах, солоному салі та м’ясі холодного копчення, може зберігатися у землі дуже довго. Вражається кишківник та шлунок. Симптоми рожі: тварина слабшає на очах, поява кон’юнктивіту і темних плям на тілі, а також тварини постійно проситимуть води. Вакцина від рожі є. Але її ефективність значно знижується на кінцевій стадії захворювання.

Сибірська виразка. Збудник сибірки – бацила Bacillus anthracis. Особливо небезпечна інфекційна хвороба сільськогосподарських та диких тварин всіх видів, а також для людини. Хвороба протікає блискавично, надгостро, гостро, підгостро та ангінозно (у свиней), переважно у карбункульозній формі – у людини. Симптоми сибірки: інтоксикація, розвиток серозно-геморагічного запалення шкіри, лімфатичних вузлів та внутрішніх органів; протікає у шкірній чи септичній формі (також у тварин зустрічаються кишкова та легенева форми). Залежно від форми перебігу захворювання (шкірна, легенева, кишкова) летальність становить 10-50%.

Сальмонельоз (паратиф). Захворювання виникає на всіх стадіях розвитку свиней, але вражає в основному поросят після відлучення і до 4-місячного віку. Збудник сальмонельозу у свиней – S. cholerae suis та її варіанти. Ознаки паратифу: лихоманка, пригніченість, ціаноз вух, кал з неприємним запахом, слідами крові, кашель, пневмонія, пронос. Шкура набуває сірого забарвлення. Сальмонельоз є небезпечним і для людини.

Атрофічний риніт. Симптоми риніту: атрофія носових раковин, кісток, лицьової частини голови, серозні, гнійні виділення з носа.

Лептоспіроз. Викликається більш ніж 20 мікроорганізмами. Ознаки лептоспірозу: діарея, слабкість, лихоманка, кон’юнктивіт, жовтяниця. Лептоспіроз свиней є небезпечним і для людини.

Клостридіоз. Також небезпечний для людини. Починається захворювання із запалення всередині кишківника і доходить до гострого крововиливу. Симптоми гострого клостридіозу: насиченість газом гною, пронос, втрата апетиту, аномальна консистенція калу, лихоманка.