Сальмонельоз курей і ВРХ: симптоми, діагностика, профілактика

Сальмонельоз вражає більшість видів тварин і становить серйозну проблему для громадського здоров’я, оскільки харчові продукти тваринного походження (яйця та близькі до них продукти, а також м’ясо свійської птиці та великої рогатої худоби) вважаються основним джерелом інфікування людини. Молоко та молочні продукти також пов’язані зі спалахами сальмонельозу у людей. Згідно з інформацією ВООЗ, з 1988 по 2000 роки 47% спалахів харчових інфекцій спричинені сальмонелами. А 34% з цих спалахів пов’язані зі споживанням м’яса курей. Хвороба серед людей реєструється в п’ять разів частіше, ніж дизентерія. До того ж сальмонела виживає без носія навіть у складних умовах.

У тварин сальмонельоз зустрічається у двох формах: бактеріоносійство та клінічно виражене захворювання. Перша форма, при якій інфіковані тварини переносять патоген протягом певного часу без будь-яких клінічних ознак, найпоширеніша. Сальмонели можуть локалізуватися на пір’ї та шкірі навіть здорових курей, водночас розмножуються бактерії в мигдалинах або шлунково-кишковому тракті, іноді потрапляють в інші органи, суглоби, м’язові тканини.

Тварини-переносники зовні виглядають здоровими, але можуть періодично виділяти сальмонели в навколишнє середовище з калом, сечею, слиною, носовим слизом, молоком. Найнебезпечнішим вважається сальмонельоз у курей і ВРХ. Збільшення кількості спалахів захворювання у сільськогосподарських птахів спостерігається останні 30 років. До зараження найсильніше схильний молодняк, оскільки їхній організм менш стійкий до збудника.

Якщо говорити про клінічно виражене захворювання, то основні ознаки сальмонельозу в курей і ВРХ — це системний сепсис (також відомий як черевний тиф) та ентерит. Інші менш поширені клінічні прояви включають раптове переривання вагітності, артрит, респіраторні ознаки, некроз кінцівок і менінгіт.

Під час прогресування інфекції може з’явитися сепсис з локалізацією в головному мозку та мозкових оболонках, матці, суглобах і дистальних частинах кінцівок, а також на кінчиках вух і хвоста, що здатне призвести до менінгоенцефаліту, викидня, оститу, сухої гангрени стоп та інших негативних наслідків.

Ентерит із сепсисом — поширені симптоми сальмонельозу в курей і новонароджених телят. Хвороба може супроводжуватися лихоманкою (підвищення температури до 40,5-41,5 °C) і смертю через 24-48 годин. У телят іноді спостерігаються неврологічні ознаки та пневмонія. У курей часті ознаки хвороби: сонливість, ускладнене дихання, діарея (кал рідкий, білого або коричнево-зеленого відтінку), виділення з носа та очей, синій відтінок гребеня і слизових оболонок. Смертність становить 15-100% залежно від генетичного фону тварини та вірулентності штаму.

У дорослих і молодих тварин старше 1 тижня частіше зустрічається гострий ентерит без значного системного ураження. Спочатку з’являється лихоманка, за якою йде сильна діарея та нерідко — тенезми (постійні болі в області прямої кишки). Кал може мати гнильний запах і містити слиз, фібринозні циліндри, клаптики слизової оболонки та в деяких випадках — кров. У дійних корів кількість молока в багатьох випадках різко знижується.

Діагноз «сальмонельоз» ставлять на підставі клінічних ознак і бактеріального посіву або повторного бакпосіву з позитивним результатом, якщо ознаки хвороби відсутні. Для аналізу беруть фекалії, кров або зразок тканини тварини. Також можуть перевіряти підстилки, щітки та інші предмети в місці, де утримуються тварини і птиця.

Для дослідження зразків з імовірно низьким бактеріальним навантаженням рекомендований тест полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але оскільки ПЛР також визначає нежиттєздатні бактерії, позитивний результат не варто автоматично вважати доказом інфекції.

Існує два основні способи боротьби з сальмонелою в курятині та м’ясі ВРХ. Перший — застосування антимікробних препаратів на всіх етапах забою, обробки та підготовки тушок до продажу. Другий — превентивні дії на пташиних і тваринницьких фермах. Найкращих результатів можна досягти, поєднуючи обидва методи.

Щоб запобігти занесенню носія сальмонели, тварини повинні закуповуватися тільки з перевірених ферм. Потім тварини ізолюються на термін від 1 тижня, поки здійснюється контроль стану їхнього здоров’я.

На тваринницьких підприємствах і птахофабриках потрібно забезпечити належні умови утримання, регулярно проводити дезінфекцію та дератизацію. Варто зазначити, що збудник сальмонельозу слабо стійкий до основних прийомів дезінфекції. Сальмонела руйнується при кип’ятінні (від 15 хвилин) й обробці хлором або лугом (не менш ніж годину). Корм і вода повинні бути захищені від фекального забруднення. Деякі країни також перевіряють на забруднення й регулюють імпорт і домашнє виробництво кормів та їхніх компонентів.

У разі спалаху сальмонельозу необхідно здійснити такі процедури:

• Виявити заражених тварин, відправити їх на забій або ізолювати

• За наявності симптомів сальмонельозу провести негайне лікування (ефективне застосування таких препаратів, як авідос, енфлоксатрилколіміцин та інші медикаменти; мінімальний курс — 5 днів)

• Обробляти місця утримання тварин лугом і хлором, а корм — кардосалом

• Моніторити стадо і птицю на появу нових ознак захворювання

Специфічна профілактика сальмонельозу у курей і ВРХ реалізується за допомогою живих та інактивованих вакцин й антитоксичних сироваток. Особливо це актуально під час спалаху захворювання, що охопив тільну велику рогату худобу та домашню птицю-несучку.