Уреаплазмоз у чоловіків та у жінок

Як і будь-яке інше захворювання, уреаплазма має причини, симптоми та наслідки. Про діагностику уреаплазмозу,  його прояви у жінок та чоловіків, а також лікування – ми вирішили поговорити у цій статті. 

Уреаплазмоз — захворювання, що його спричиняють мікроорганізми уреаплазми, які належать до грам-негативних бактерій, позбавлених клітинної стінки. Уреаплазмоз провокують два види уреаплазм — Ureaplasma urealyticum та Ureaplasma parvum. Уреаплазма не має клітинної оболонки та ДНК, живе на клітинних мембранах епітелію слизових оболонок переважно сечостатевого тракту, але може вражати й клітини дихальної системи, кишечника чи суглобів. Захворювання спричиняють переважно мікроорганізми виду Ureaplasma urealyticum. Даний мікроорганізм може довгий час перебувати в організмі людини та паразитувати, не приводячи до патологічного процесу. Причому статистично 70% жінок і чоловіків є його носіями. За нормального функціонування імунної системи, раціонального харчування та відсутності психоемоційних потрясінь, захисні властивості організму можуть самостійно побороти інфекцію, не спричиняючи жодної симптоматики, але за несприятливих умов та при підвищеній концентрації збудника виникають симптоми захворювання. Отже, уреаплазмоз може розвиватися у вигляді гострої та хронічної інфекції (урогенітальний уреаплазмоз) або носійства (безсимптомне). 

Часто перебіг уреаплазмозу без симптомів  призводить до його пізнього виявлення та розвитку ускладнень. Саме тому рекомендується обов’язкове проведення профілактичних оглядів із виконанням лабораторних аналізів, що допомагають виявляти збудника на ранніх стадіях. 

Слід мати на увазі, що світова спільнота не сприймає уреаплазмоз як окреме захворювання, натомість Ureaplasma urealyticum пов’язують з низкою деяких хвороб у людей (уретрит, цистит, безплідність, мертвонародження, передчасні пологи, в перинатальний період пневмонія, бронхолегенева дисплазія, менінгіт).

Інфікування хвороботворними мікроорганізмами стає причиною розвитку уретриту у чоловіків. Серед жінок інфікування провокує появу симптомів парауретриту, вульвіту та утворення псевдоерозій шийки матки. Без ретельного лікування захворювання набуває хронічної форми. Причому хронічний уреаплазмоз характеризується змазаними і неяскравими симптомами. Надалі можуть страждати статеві органи та розвиватися безпліддя. Рідше уреаплазми спричиняють ураження шкіри, суглобів чи внутрішніх органів. На уреаплазмоз однаково часто хворіють представники обох статей. Найчастіше інфекція виявляється серед людей 15–30 років у вигляді урогенітального уреаплазмозу.

Звичайно зараження цим захворюванням здійснюється шляхом статевого контакту. Рідше-побутовим. Причинами виникнення уреаплазмозу можуть бути безладні сексуальні зв’язки, знижений імунітет, наявність супутніх статевих інфекцій. Нерідко інфікування супроводжується дисбактеріозом (у 80 % випадків) та додатковим зараженням трихомонадами, вірусами герпесу, хламідіями, гарднереллами.

При зараженні лише уреаплазмами запальний процес розвивається не завжди, і його активація провокується додатковими понижуючими імунітет чинниками:

• переохолодженням;
• вживанням алкоголю;
• стресовими ситуаціями;
• настанням вагітності;
• загостренням хронічних захворювань;
• хірургічними операціями.

Також хвороба може передаватися від матері до дитини родовими шляхами.

Уреаплазмоз у жінок проявляється наступними симптомами та може викликати ускладнення.

Діагностувати уреаплазмоз у чоловіків іноді не так просто. Симптоми уреаплазми зазвичай пов’язані з ураженням уретри, сечового міхура, передміхурової залози або яєчок із придатками. Найчастіше вперше уреаплазмоз у чоловіків проявляється симптомами уретриту, які можуть спонтанно зникати на деякий час і знову з’являтися.

Симптоми уреаплазмозу у чоловіків та можливі ускладнення представлені у таблиці нижче.

Неспецифічні симптоми у дітей раннього віку:

• тривалий кашель;
• незначне підвищення температури;
• відставання в наборі ваги;
• виділення з уретри;
• виділення із піхви;
• болючі відчуття в нижній частині живота;
• занепокоєння в процесі сечовипускання через появу дискомфорту та болю.

При ураженні оболонок мозку у малюка можуть з’являтися сильні головні болі, нудота, блювання та епілептичні напади.

Уролог призначає уретроскопію, гінеколог – кольпоскопію. Діагностика уреаплазмозу чоловіків та жінок  завжди доповнюється лабораторними дослідженнями, оскільки прояви цього захворювання є неспецифічними та характерними для багатьох захворювань запального характеру. Діагноз ставиться у випадках, коли аналіз на уреаплазму виявляється позитивним. У разі можливості проводиться діагностика статевого партнера. Матеріалом для дослідження може бути сеча, зішкріб (урогенітальний мазок). Також у крові можна визначити антитіла IgM та IgG до уреаплазми. Для кращої достовірності результатів, рекомендовано за кілька годин до прогнозованої здачі матеріалу мати наповнений сечовий міхур і не ходити в туалет.

Лабораторні методи діагностики:

• серологічні реакції;
• полімеразна ланцюгова реакція;
• мікробіологічний аналіз;
• бактеріологічний аналіз;
• реакція імунофлуоресценції;
• імуноферментний аналіз.

Лікування захворювання засноване на комплексному застосуванні ряду препаратів:

• антибіотики;
• пре- і пробіотики;
• вітаміни;
• імуномодулятори;
• інтерферони;
• препарати репаративної дії.

Позитивно також впливає масаж, введення лікарських засобів в сечовипускальний канал, прогрівання вагінальними тампонами, УФ-опромінення та інше.

Обстежувати і лікувати рекомендовано обох статевих партнерів, оскільки носій може бути потенційним джерелом інфікування/реінфікування. Також, на період лікування варто уникати будь-яких статевих контактів.

Жінкам, у яких виявлено уреаплазмоз, не рекомендується планувати вагітність до повного лікування цієї інфекції в себе та партнера. Для цього через 2 місяці після закінчення терапії проводять повторний аналіз, на підставі якого можна буде ухвалювати рішення щодо планування зачаття.

Складність лікування уреаплазмозу дуже часто є пов’язаною з одночасним невиявленим та невилікуваним трихомоніазом, збудник якого є значно більшим за розмірами, захоплює уреаплазму всередину, чим унеможливлює дію на неї антибіотиків.

Хоча уреаплазмоз відносять до умовно патогенної мікрофлори й він зустрічається у приблизно 70% людей, все ж значній частині населення це захворювання завдає дискомфорту та створює проблеми зі здоров’ям. 

Загальноприйняті правила для зміцнення імунітету:

• дотримання раціонального режиму праці та відпочинку;
• здорова вітамінізована їжа;
• уникнення стресів;
• достатній сон;
• вживання якісної питної води у достатній кількості;
• дотримання елементарних правил статевої та особистої гігієни.